Переконана, кожен з нас час від часу замислювався: чи не варто змінити роботу та рухатися далі? Що ж, це цілком природня думка. Але рішення завжди треба приймати зважено. Я намагатимусь тут обходити очевидні й розповсюджені поради на кшталт виписування за і проти чи використання квадрату Декарта. Поглянемо на питання ширше.
Альона Шинкаренко, CMO, консультант зі стратегічного маркетингу, учасниця Ukrainian Digital Community
І перше, що необхідно зробити, — перенести запит в іншу, багатовимірну площину. Тобто замість «Варто чи ні жити без те-е-ебе» подумати, які є інакші варіанти, крім звільнення.
Ще один крок, який допоможе прийняти правильне рішення — прошу не кидати в мене камінням — задати собі питання: «А може причина в мені?» І зверніть увагу, я не кажу, що ви — поганий спеціаліст чи людина. Тут скоріш про деякі риси характеру та емоційний інтелект. Але давайте розглянемо на конкретному прикладі.
Основні причини звільнення
Згідно опитування* спеціалістів сфери маркетингу, основні причини наступні:
- відсутність кар’єрного росту — 23%
- відсутність визнання/знецінення роботи — 22%
- неможливість реалізувати ідеї/застосувати знання — 17%
- не спрацювалися з керівником/колегами — 13%
- велике навантаження, тиск — 10%
- незадовільна зарплата — 9%
- інше — 6%
Розбір ситуації: немає кар’єрного зростання
Отже візьмемо для прикладу найрозповсюдженішу причину звільнення і спробуємо вирішити, чи йти з роботи, задаючи собі трохи незвичні питання. Уявіть, що ви не можете звільнитися. І залишити все, як є, теж не можете. Тоді які альтернативи?
1) Поговорити напряму з керівником. Сказати, що готові вийти на новий рівень. Якщо ви знаєте, що планується запуск окремого проєкту чи є вакантна керівна посада — запропонуйте свою кандидатуру. Бо ж може бути, вас не розглядають з якихось стереотипних чи просто суб’єктивних причин, а в особистому спілкуванні ви зможете змінити цю думку.
2) Принести вичерпний план. Часто просувати не хочуть класного спеціаліста, особливо якщо він/вона — людина-оркестр. Ідіть до керівника з конкретним планом, де зазначено, яким коштом/яким ресурсом ви пропонуєте закривати хоча б частково свої нинішні задачі.
Наведу спрощений приклад. Єдиний маркетолог в компанії виконує ось такі функції:
- пише статті в блог і пости у соцмережі;
- редагує інформацію на сайті;
- веде контекстну рекламу;
- займається SEO-просуванням;
- виконує інші нерегулярні задачі за потреби.
Маркетолог міг би сказати, мовляв, я переріс посаду, хочу більше стратегічних задач. Я підрахував, що більшість мого робочого часу забирає копірайтинг і напрацювання крауд-посилань. Я знайшов хорошого копірайтера-контент-менеджера на часткову зайнятість. Це Х грн/місяць. Крауд-маркетинг пропоную віддати на аутсорс, бо у спеціалізованих компаній є прокачані акаунти, які вкрай рідко блокують, а мені доводиться витрачати багато часу на втирання в довіру до адмінів. Це Y грн/місяць. Таким чином в мене вивільниться 60% часу і я зможу витрачати його на більш важливі задачі. Наприклад, я помітив, що за останні 5 років, попит на наші послуги знизився у 3,5 рази, а число конкурентів лишилося сталим. Думаю, треба розглянути можливість впровадження нових послуг, бо надалі тенденція збережеться.
З таким підходом власник подивиться на вас зовсім по-іншому (на жаль, на той момент я цього не розуміла, тому просто пішла з компанії).
3) Піти лектором на курси чи на конференцію. Це не зовсім про кар’єрний ріст в компанії, але це точно крок до наступної щаблини.
Аналогічним чином пропрацюйте свої варіанти.
А якщо причина у вас?
Цілком імовірно, ви знаєте більше за інших і як ніхто заслуговуєте на підвищення. Але, очевидно, якщо керівник так не вважає, на те є причини. Ви боїтеся озвучувати власну думку на нарадах? Ви не ініціативні? Ви інтроверт-філантроп: уникаєте командних задач і офісних посиденьок; сваритеся з підрядниками і колегами?
Спробуйте оцінити себе поглядом стороннього глядача, можливо навіть зняти себе на камеру чи зробити запис онлайн-мітів. А потім проаналізуйте картинку, голос і зміст та поміркуйте, чого не вистачає для бажаної керівної посади.
Окремо про знецінення
Як виявилось, проблема доволі актуальна. Був випадок, коли і мене вона не оминула, тому зупинюсь на ній детальніше.
Можливі причини, чому керівник вас не цінує (окрім тієї, що він л…но):
Перше: в нього не було практичного досвіду у вашій сфері, а теорію він знає по верхам (і це може бути нормально для певних посад). Тому він може не розуміти, скільки часу займає та чи інша задача, які ресурси потрібні для її виконання чи для досягнення конкретного KPI.
Друге: його не вчили менеджменту та комунікації. Він не знає, що важливо давати зворотній зв’язок, що треба вміти критикувати, що ефективніше акцентувати увагу на досягненнях, аніж на провалах і що плинність кадрів загалом дорого обходиться компанії.
І це, звісно, не ваша провина, але ваша проблема. Тому ви вирішуєте, що робити: можна спокійно погоджувати пріоритетність задач, обґрунтовувати необхідні витрати, розповідати, що плануєте робити для прискорення досягнення цілей; можна навчитися демонструвати свою експертність, «правильно» подавати інформацію (не «цей план невиконуваний», а «для виконання плану нам треба перше, друге і третє»; не «на жаль, в нас нуль продажів», а «в нас цільовий трафік, який позитивно позначиться на SEO, і прогріта аудиторія, яку ми доженемо ремаркетингом»).
А можна просто послати всіх услід за російським кораблем, бо і причини, і обставини бувають різні… Зрештою, хоч я і не прихильниця таких прощань, може статися, що то буде єдине правильне рішення.
Підсумую основну думку: не ставте питання ребром — шукайте альтернативні варіанти, розглядайте проблему під різними кутами!
*Опитування проводила власноруч серед спеціалістів маркетингової сфери. В опитуванні прийняло участь 115 респондентів.
